Канон Біблії

Мало хто сперечається з тим, що Біблія є унікальною в усіх відношеннях книгою. Лежачи на смертному одрі, сер Вальтер Скотт попросив свого зятя принести йому “книгу” і почитати з неї вголос. Коли той запитав, про яку книгу йдеться, вмираючий відповів: “Є тільки одна книга, гідна того, щоб її називали просто “Книгою”, це Біблія”. Однак Біблія є не просто книгою, а скоріше, збіркою книг. Біблія — мн. грец. Βιβλία — буквальний переклад “книги”. Біблія містить у собі 66 книг (Старий Завіт 39 і Новий Завіт 27).

Напевно ви чули слово “канон”. Що ж воно означає? Канон — грец. κανών — “пряма палиця, лінійка”, від קנה — “очерет”. У давнину цим словом називали очеретяну палицю певної довжини, яку використовували як еталон для вимірювань. Канон Біблії — це збірка з 66 книг, які є богонатхненними Словами Бога.

Найімовірніше, передбачаючи ваше здивування від слова “богонатхненність” спробую пояснити його на такому прикладі. У давнину це слово використовували моряки, описуючи явище, коли вітер надуває вітрила корабля. Приблизно про це говорить апостол Петро, описуючи Боже Слово: 

Пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

2 Пет. 1:21

Бог ніби наповнював серця й уми авторів Писання і рухав їх у потрібному напрямку. Саме богонатхненність Біблії відповідає на запитання: хто автор Біблії? І Бог, і людина. Це співавторство. 

Чому ж тільки 66 книг складають канон Біблії? Які критерії відбору? Хто проводив відбір? Це складні запитання, тому й відповідь буде непростою. Книгу називають канонічною, якщо вона визнана юдейською синагогою (Старий Завіт) та Церквою (Новий Завіт). Відбору як такого не було. Коли писалися книги Біблії, віруючі сучасники авторів цих книг були згодні з тим, що це було Слово Боже. На церковних соборах не проводили відбір канонічних книг, а лише підтверджували вже існуючий канон. 

По суті, Біблія надприродна. Бог робить три дива на шляху формування канону Біблії:

• Надихає авторів Біблії.
• Просвітлює тих, хто відкриває серце, щоб зрозуміти Біблію.
• Об’єднує вірян до розпізнання книг Божественного походження та внесення їх до канону.

Також варто згадати, що авторами Нового Завіту могли бути апостоли Ісуса Христа або їхні учні. 

Книги, що не увійшли до канону, називаються другоканонічними або апокрифами. Часто їх можна побачити в православній і католицькій Бібліях. Однак вони не несуть жодної духовної користі, бо не є Божим Словом. У той час як про богонатхненні тексти написано:

Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності, щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова.

2 Тим. 3:16, 17

Саме богонатхненність робить Біблію корисною! Тільки Біблія може по-справжньому змінити людину докорінно. Спочатку Писання нас навчає, а потім викриває… Як же викриття не популярне. Зазвичай, коли люди пишуть книги, автори не принижують себе, а навпаки підносять. Однак Боже Слово не лестить нам, але показує реальну картину. Неможливо виправитися, не пройшовши викриття. Ба більше, тільки Біблія дає шлях реальних змін сутності людини, а не тільки зовнішньої поведінки! Біблія має патент на це!

Основна унікальність канону Біблії в тому, що вона вказує на унікальну Особистість ─ Ісуса Христа! Про Нього написано так:

Ісус говорить йому: Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене.

Ін. 14:6

Істина ─ це не просто якась ідея, філософія, правило або вчення. Істина ─ це Ісус Христос, Який був покараний за наші гріхи на хресті й воскрес для нашого виправдання перед Богом! Подяка Богу, Який зберіг для нас Своє слово і дає кожній людині можливість познайомитись з Ним! Амінь.

---