Почнемо з однієї історії. Я виріс у США. Це країна, яка дає багато можливостей для особистого розвитку і зростання як у кар’єрі, так і в житті. Багато хто вважає США найкращим місцем для життя. Мій батько багато років служив капеланом у пожежній частині. Його робота полягала в тому, щоб повідомити членам сім’ї про трагічну загибель чоловіка, дружини, брата або сестри. Часто ці смерті були пов’язані із самогубством. Кілька років тому в нас сталася трагедія, коли видатний поліцейський у нашому місті застрелив тестя і тещу, а потім покінчив життя самогубством. У цієї людини була хороша робота, комфортний будинок, міцна сім’я. У нього було все, що, як багато хто вважає, потрібно для щастя. Однак, він не був щасливий. Його вчинок був злом, яке не має матеріалістичного пояснення.
Річ у тім, що ця історія не унікальна. Мільйони людей, у яких, здавалося б, хороше життя, роблять дуже злі та руйнівні вчинки. Важко заперечувати існування зла в цьому світі. Ми можемо бачити зло в усьому: від розсердженої маленької дитини, яка в запалі гніву б’є однолітка, до вбивств, насильства і воєн. Ці пороки нікуди не зникають. Вони, по суті, стають дедалі поширенішими. Еволюційний атеїстичний світогляд не може достатньою мірою пояснити існування зла. Якщо немає ні Бога, ні духовної реальності, то ми не маємо основи для пояснення або навіть визначення зла. Згідно з матеріалістичною та еволюційною точкою зору, життя має поступово поліпшуватися. Процес еволюції повинен виробляти сильніше і краще життя, оскільки в природі виживає найсильніший. І все ж, чому люди часто роблять злі справи? Зрештою, зло завжди веде до руйнування життя, а не до його поліпшення. Зло не може бути пояснене без духовної реальності та морального стандарту поведінки.
Наявність зла слугує доказом існування духовної реальності, яка вища і глибша за наш матеріалістичний світ. Крім того, хоча можуть бути деякі відмінності в розумінні, в усьому світі існує широке визнання існування зла. Зло не тільки говорить нам, що існує духовна реальність, а й закарбовує в наших серцях реальність того, що якщо існує зло, то існує і добро. Якщо я знаю, що таке темрява, то я знаю, що існує світло. Звідки можуть з’явитися ці ідеї? Вони не природні й не зрозумілі з матеріалістичної точки зору.
Біблія говорить нам, що у всіх людей є вроджене духовне розуміння добра і зла, яке було вкладено в їхні серця самим Богом.
Вони виявляють, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їм їхнє сумління і думки, які то засуджують, то виправдовують одна одну.
Рим. 2:15
За умови відсутності духовної реальності зло може сприйматися просто як суб’єктивне почуття, зумовлене індивідуальними упередженнями та суспільними нормами. Однак ця точка зору не може пояснити глибину й універсальність зла, що спостерігається в усіх культурах і в усі часи. Зло існувало протягом усієї історії, долаючи людські кордони. Духовна перспектива пропонує більш логічну основу для розуміння зла в нашому світі та в наших серцях.
Мало того, ідея зла передбачає мірило добра й існування об’єктивного морального порядку, що виходить за межі людського судження. У суто матеріалістичному світогляді немає остаточної основи для моральних суджень про те, що добро і що зло. Без цієї основи суспільство швидко деградує до індивідуальних моральних цінностей, які сильно відрізняються від однієї людини до іншої. Іншими словами, коли для однієї людини щось є добром, для іншої може бути злом. У підсумку відбувається те, що ми називаємо конфліктом. З іншого боку, духовна реальність забезпечує основу для моральних принципів, даних абсолютним моральним Суддею, де поняття справедливості, любові й співчуття можуть знайти своє походження у вищому і досконалішому Джерелі.
Біблія починається з книги Буття, описуючи створення і гріхопадіння людини. Духовна реальність добра і зла зрозуміла з перших сторінок Біблії.
І заповів Господь Бог Адамові, кажучи: Плоди з усякого дерева, що в раю, вживатимеш у їжу. А з дерева пізнання добра і зла — не їжте з нього: у той день, коли з’їсте з нього, неодмінно помрете!
Бут. 2:16-17
У висновку зазначимо, що існування зла не можна достатньою мірою пояснити лише матеріалістичними аргументами. Наявність зла у світі, його загальність і наявність об’єктивних моральних принципів вказують на необхідність духовної реальності та морального Законодавця.
