Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Мт. 5:8
У фізичному плані серце — це вкрай важливий орган, який є головним індикатором наявності життя. Якщо серце продовжує свою роботу, значить людина живе, якщо серце зупинене ─ смерть. У цьому вірші ми бачимо, що серце може мати різний стан — чистий або брудний. Саме від стану серця залежить наша здатність бачити Бога. Нам потрібно бути уважними до цієї мови образів, оскільки Христос говорить про вкрай важливі питання нашого духовного життя, які визначають стосунки з Богом.
Чи говорить Христос про наше фізичне серце? Очевидно, що йдеться про інше. Серцем називається наша здатність відчувати, співпереживати, перебувати у стані хвилювання чи радості. Це наші почуття, якими часто ми не керуємо. Не дарма кажуть, що серцю не накажеш. Емоції можуть переповнювати нас навіть тоді, коли ми ретельно намагаємося їх приховати. Усе це теж називається “серцем”, хоча здається чимось зовсім відмінним від фізичного значення. Наше життя в царині переживань і почуттів так само життєво важливе, як фізичний стан серця. Попри дві абсолютно різні сфери нашого життя, вони якимось чином взаємодіють між собою.
Однак, коли Христос говорить про серце, Він зачіпає третю сферу нашого життя, яка також взаємодіє з тілом і душею людини й впливає на наше життя в усіх сферах. Йдеться про духовне серце. Це наша здатність взаємодіяти з духовним світом. Духовне серце людини перебуває в мертвому стані через гріховність людської природи. Саме тому ця сфера нашого життя мало вивчена і часто люди плутають духовне життя з емоційними переживаннями, бо не мали духовного досвіду. Тільки знаходячи мир з Богом через віру в жертву Ісуса Христа, людина стає духовно живою. Духовне серце — це наші стосунки з Богом або, краще сказати, наше життя в Бозі. Це те, від чого залежить наше духовне життя. Ми повинні дбати про стан нашого духовного серця так само, як дбаємо про фізичне.
Христос вказує на те, що наше серце має бути в правильному стані. Він немов лікар, який знімає кардіограму для того, щоб поставити правильний діагноз. Тільки в цьому випадку критерієм правильного стану серця є чистота. Ми можемо бути щасливими тільки тоді, коли серце чисте, тому що тільки таке серце здатне побачити Бога.
Я пам’ятаю, як мені робили операцію в лікарні, і хірург постійно робив зауваження медсестрі, щоб усе навколо було ідеально чисто. Вона намагалася як могла протирати всі поверхні в кабінеті. Але щось було упущено, і в моїй нозі виявилася інфекція. Ця інфекція виявилася настільки сильною, що буквально за кілька днів великий палець моєї ноги покрився чорним кольором і був ампутований. Це був маленький мікроб, який можна помітити тільки під мікроскопом, але його вистачило, щоб стати загрозою для моєї стопи. Уражена інфекцією шкіра втратила чутливість до болю, і її можна було різати ножем, не застосовуючи жодної анестезії. Моторошно було спостерігати за процесом, коли на твоїх очах відрізають частини твого тіла.
Саме так гріх діє в нашому житті. Він може здатися непомітним, але цього буде достатньо, щоб вразити наше духовне серце. У результаті воно втрачає чутливість до Бога і не здатне Його побачити. Воно не здатне реагувати на небезпеки, бо вражені нервові закінчення і болю вже немає. В ураженого нечистотою духовного серця немає занепокоєння і страху перед Богом. Хтось навіть примудряється відчувати радість від того, що відсутні необхідні рецептори.
“Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать” — це дороговказ щасливого життя. Потрібно дивитися на Бога з чистим серцем, а таким його може зробити тільки Бог. Нам потрібно попросити Його про це, як одного разу молився Давид: “Створи в мені, Боже, чисте серце…” (Пс 50:12). Він згрішив, і йому на початку здавалося, що нічого страшного не сталося. Однак наслідки цього гріха супроводжували його протягом усього життя. Нехай молитва Давида про очищення серця від гріха стане нашою, щоб нам побачити Бога. Саме це зробить нас щасливими.
