Чи прощати кривдників?

Фраза про прощення, напевно, найважливіша і найважча фраза в молитві “Отче наш”. Отримання прощення завжди важливе для людини. Жити з тягарем гріха — непросто. Це турбує совість, обтяжує наше життя і затьмарює стосунки з нашими близькими.

Але одна справа просити вибачення за свої гріхи. Це якось природно, адже не дарма кажуть, що всередині нас живе ціла “адвокатська контора”, готова знаходити виправдання для будь-якого нашого проступку. А ось прощати інших людей, тим більше наших кривдників, тут все інакше. Це нам дається дуже важко.

І головне питання: чому Христос пов’язує в цій молитві можливість отримання прощення, з обов’язковістю прощення моїх кривдників? Чи справедливо це?

Перш ніж відповісти на це питання — потрібно ствердити важливу істину — життя в не прощенні отруює душу людини. Не прощення і жага помсти, хоч і оспівана в багатьох романах і фільмах, проте є кислотою для душі людини. Людина обкрадає сама себе, живучи в не прощенні.

Перша і часто єдина людина, якій прощення приносить зцілення, це людина, що прощає… Коли ми щиро прощаємо, ми випускаємо в’язня на свободу і потім виявляємо, що в’язнем, випущеним на волю, були ми самі.

Льюїс Смедес, християнський богослов

Тому Христос дбає насамперед про вашу душу. Про ваш стан серця.

Але чи означає це, що кривдник не має бути покараний? Ні, прощення не означає відсутність покарання. Так, нам хочеться, щоб коли нас образили або завдали нам шкоди, тоді в нас попросили вибачення і відшкодували збитки. Але що робити, коли кривдник не бажає або навіть і не вважає за необхідне просити вибачення? Потрібно все йому забути й знову довіритися? Звичайно ж ні. Заклик Христа до прощення цього зовсім не означає.

Прощення не означає, що тепер потрібно все відразу забути. Багато образ так просто не забуваються. Для цього потрібно багато часу і робота зі своїм серцем. Прощення не означає, що ви зобов’язані знову довіряти цій людині. Найчастіше довіра відновлюється з великими труднощами.

Прощення означає насамперед — відпустити чужий гріх, “не крутити” його у своїй голові, не жити чужим злом. Коли людина прощає іншого, вона віддає весь суд у руки Бога. Вона відмовляється бути суддею над кривдником, і передає це все в Руки Того, Хто зможе віддати по заслугах. Нам іноді здається, якщо ми будемо постійно прокручувати образу, яку нам заподіяли, і не забувати її, то таким чином ми покараємо кривдника. Однак це обман. Так скоріше, ми караємо самих себе.

Безумовно, є різний рівень проступків проти нас, але переважна більшість — це дрібні й незначні дії, які нам варто з легкістю відпускати й все віддавати в руки Бога. Тільки так ми відчуватимемо легкість і радість прощення Бога стосовно нас.

Три поради як прощати своїх кривдників від відомих християнських служителів:

1. Поговори

Лише в тому разі, якщо нам спочатку вдасться досягти внутрішнього прощення, наша розмова з кривдником буде стриманою, мудрою і милосердною. 

Тім Келлер, пастор Пресвітеріанської “Церкви Відкупителя” в Нью-Йорку

2. Подумай про те, скільки ти заподіяв болю Христу

Хочеш скласти список? Нехай це буде список Його милостей. Перерахуй випадки, коли Бог прощав тебе. Стань біля ніг свого розп’ятого Спасителя і помолися: “Ісусе, якщо Ти можеш пробачити мені за те, що я завдав Тобі болю, то і я можу пробачити їх за те, що вони завдали болю мені”.

Макс Лукадо, один із найпопулярніших християнських письменників Америки

3. Не нагадуй постійно про заподіяну образу

Ті, хто каже, що прощає, але не забуває, просто закопують у землю сокиру, залишаючи топорище на поверхні, щоб про всяк випадок воно завжди було під рукою.

Дуайт Л. Муді (1837 – 1899), американський євангеліст і видавець

Головне, в чому ми можемо бути впевнені, що Бог, звісно ж, чує розбиті серця і прощає всі наші гріхи. Це дає нам можливість приступати до Бога зі сміливістю і відвагою, і бути впевненими в тому, що Він пошле нам милість і благодать для своєчасної допомоги. (Євр. 4:14-15)

І при цьому ми маємо пам’ятати — не віддаючи на суд Божий своїх кривдників, тримаючи злість у серці, ми не зможемо вимовити молитву “Отче наш” повністю.

Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів.

Мв. 6:14-15

---