Коли нам цікава якась особистість, як нам її пізнати? З чого ми починаємо? Можливо будемо уважно стежити за нею або познайомимся з тими, хто знає об’єкт нашого інтересу. Так, це може бути корисним, але якщо ми бажаємо насправді глибоко пізнати людину, треба особисте спілкування у формі діалогу. Книга Пітера Кріфта «Так чи ні?» написана саме у формі такого діалогу. До речі, така форма написання не нова. Ще апостол Павло використовув цей античний літературний жанр в посланні до Римлян, який називається діатриба. Апостол вигадує собі співрозмовника, який задає йому непрості питання щодо тем Євангелії.
З того часу як я увірував в Іісуса Христа, мені завжди була цікава апологетика. Я прочитав багато цікавих книжок на цю тему, але найбільше мені запам’яталася саме книга Пітера Кріфта. Чому? Форма написання. Книга «Так чин ні?» написана у формі діалога християнина і атеіста. Вони обговорюють цілих дев’ятнадцять важливих тем, раз за разом все більше занурюючи читача у цю бесіду.
У цій статті я згадаю лише декілька тем, які містить ця книга, але щоб враження було більш повне, вам треба прочитати цю книгу особисто.
Авторитети
Перша думка, яка одразу привернула мою увагу, стосується наших авторитетів:
Ми віримо авторитетам не на підставі фактів, а на підставі цінностей. Ми віримо авторитетам, не перевіряючи факти.
Пітер Кріфт “Так чи ні?”
Це дуже влучна істина, яка врізається саме в середину людського серця. Христос казав:
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Луки 12:34 (Переклад Огієнка)
Тобто в основному ми формуємо наші авторитети не на підставі об’єктивних фактів, а на підставі наших цінностей. Коли діло стосується існування Бога, то люди, як правило, не вірять в Нього не на підставі об’єктивних фактів, а тому що це просто не вигідно. Щоб по-справжньому повірити в Бога треба змінювати життя і залишати улюбленні гріхи, а це робити дуже не хочеться. Тому невір’я пов’язане не з науковою стороною, а з моральною.
П’ять доказів існування Бога від Фоми Аквинського
- Рух. Ніщо у всесвіті не набуває руху самостійно. Існує первопричина всякого руху. Мабуть ми всі бачили як гарно падають доміно одна за одною, але хтось має їх штовхнути.
- У всього є причина. Ніщо не виникає само по собі. Ніхто не є батьком самого себе. Є закон причини та наслідків. Існування речей – це наслідок, тому є причина. І це поступово вказує на наступний аргумент.
- Смерть. Сама смерть є доказом існування вічного Бога. Коли атеісти (матеріалісти) відкидають вічного Бога, їм все одно треба щось вважати вічним, тому що на початку повинно щось бути. Звісно, для матеріалістів вічним є матерія. Якщо це справді так, то з’являється величезне протиріччя. Є таке явище як ентропія. Цей термін означає, що будь-яка система прагне до свого руйнування. Якщо все в нашому світі помирає і прагне до руйнування, а матерія вічна, то як матерія ще не зникла?
- Естетика. Ми всі згодні з тим, що є одні речі красивіші за інші. Є поняття краси та естетики. Сама по собі краса не з’являється з нізвідки. Коли ми бачимо різноманітну красу всесвіту, то це запевняє нас в тому, що він не з’явився сам по собі (Пс. 18:2).
- Розумний задум. Якщо ми хочемо побудувати будинок, нам потрібен план. Ми не бажаємо покладатись на волю випадку. Якщо ми так ретельно підходимо до будівництва одного дому для однієї родини, то чому ми вважаємо, що будинок для всього людства не потребував розуму?
Проблема страждань
Невіруючий співбесідник в цій книзі не міг не згадати одне з найскладніших питань, за допомогою якого намагаються дескредитувати християнського Бога, а саме: “Якщо Бог є любов, чому у світі так багато страждань?” Цікава відповідь християнина:
Коли батьки карають дітей або змушують їх робити уроки, то чи люблять вони їх? Іноді той, хто добрий до нас і любить нас, може погодитися з нашими стражданнями.
Пітер Кріфт “Так чи ні?”
Також Святе Письмо каже:
Немає жодного, хто розуміє Бога або шукає Його.
Римлянам 3:11 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Проблема страждань — це наша проблема, а не проблема Бога. Скорбота — це наслідки гріхопадінння. Люди цього зазвичай не розуміють, тому що вони не розуміють Бога. Божа святість і любов спотворені. Тому сьогодні, як і у давні часи, у своїх стражданнях люди звинувачують Бога. Навіть у самому гріхопадінні Адам звинуватив свого Творця, вказавши Йому на Єву:
Жінка, яку Ти створив, щоб була зі мною, дала мені плід з того дерева. То я його й з’їв.
Буття 3:12 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Пуританський пастор, Томас Бостон, коментуючи цей вірш, сказав:
Виправдання Адама втричі довше його сповіді.
Томас Бостон “Природа людини в чотирьох її станах”
Коли я проповідую Євангелію невіруючим, вони частіше за все виправдовують себе і звинувачують Бога. Я жодного разу не чув, щоб вони виправдовували Бога. Ми забули хто ми і не знаємо Ким є Бог, тому нам незрозумілі страждання. Якби ми хоч трохи пізнали Божу святість, то ми б почали перейматися іншим питанням: “Чому у світі так мало страждань?”
Любов — це, напевно, найспотвореніше явище у світі. Сьогодні світ вважає, що любов — це почуття, в той час коли Біблія каже, що любов — це жертовність (Іоан. 3:16). Справжня любов ніколи не погодиться з гріхом. Тому Бог допускає страждати людству, щоб докричатися до нас. Клайв Льюіс якось сказав:
Бог шепоче нам через радість, каже через совість, і кричить через біль.
Клайв Льюіс
Унікальність Христа
Чому християнство унікальне навідміну від інших релігій та філософій? Пітер Кріфт впевнено відповідає: “Тому що унікальний Христос.” І справді, якщо Будда і багато інших філософів вказували на істину, яка знаходилась зовні, то Христос вказував на себе:
Я є Шлях, Істина й Життя, — відповів Ісус. — І ніхто не прийде до Отця інакше, як через Мене.
Иоан. 14:6 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Ми більш ніде не знайдемо воскресіння якогось релігіозного лідера. До речі, ми ніде не знайдемо благодаті. Якщо в інших релігіях нам треба щось робити, щоб здолати гріх або стати кращими, досягти якогось просвітління, то в християнстві ми отримуємо спасіння виключно по благодаті. Коли інші релігії кажуть нам: “роби”, то Христос каже: “зроблено”. З цього приводу Пітер Кріфт каже:
У кожній релігії можна знайти якусь правду, але тільки в християнстві можна знайти всю.
Пітер Кріфт “Так чи ні?”
В Іісусі Христі ми отримуємо такі обітниці, які нам більше ніхто не дасть. Бог не людина, що Йому не правду казати (Числа 23:19). Слова Христа не минуть навіть коли небо та земля пройдуть (Матфія 24:35).
Завершити цей короткий огляд книги Пітера Кріфта “Так чи ні?” хотілося б дуже влучною цитатою з приводу того, що саме бажає Бог від нас:
Бог не чекає від нас просто бездоганної поведінки. Якби Він хотів лише цього, то створив би безвольних, але досконалих роботів. Але Він бажає того ж самого, що й той, хто любить нас, – нашого серця, нас самих.
Пітер Кріфт “Так чи ні?”
