«Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв? Ісус йому відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене? Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив? Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси. Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос. Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.» (Ів. 18:33-38)
Євангельська історія знайомить нас із черговим учасником великодніх подій, який бере на себе одну з ключових ролей у смерті Христа. Прокуратор Понтій Пілат є ставлеником Римської імперії для забезпечення контролю і порядку на захоплених територіях Юдеї. Як представник окупаційної влади він був ненависний Юдеями, проте вони були змушені звернутися до нього, оскільки хотіли смерті Ісуса. Тільки Пілат міг винести смертний вирок і життя Христа, здається на перший погляд, перебувало в його руках.
Знайомство з Пілатом відбувається в докладному діалозі, описаному Іваном. Йдеться про владу, і Пілат ставить серію запитань Христу, в яких бажає упевнитися, чи справді Він вважає Себе Царем.
Цю сцену добре зобразив М. М. Ге у своєму циклі творів присвячених стражданням Христа. Микола Миколайович Ге — відомий художник-передвижник, життя і творчість якого пройшло в Україні на Чернігівщині в селі Шевченкове, що колись мало назву однойменної садиби художника. Саме там і було написано картину під назвою «Що є істина»? У зазначеному полотні художник зображує дві протилежні постаті. Розгорнутий до нас спиною Пілат уособлює владу та статусність перед жалюгідною постаттю виснаженого Христа. Ця картина вражає тим, що Христос зображений художником у другій ролі. Автор показує, що саме так істина трактується самим Пілатом, і часом саме так, помилково, вона може бути сприйнята нами. Пілат бачить себе господарем становища і намагається довести це Ісусу. Художник заливає постать Пілата променями світла. Жестикулюючи, він щось пояснює Христу, немов сам є вчителем істини. У тіні, у скромному невигідному становищі, ми спостерігаємо образ Христа. Він не демонструє влади, у Ньому немає, як сказав пророк, ані вигляду, ані величі. Однак саме так часом виглядає Істина, Яку ігнорує і розпинає натовп.
Картину можна побачити в Одеському художньому музеї та відчути всю глибину питання, яке автор залишає в назві твору. «Що є істина?» — це питання ставить собі Пілат, перебуваючи прямо перед самою Істиною. Йому потрібно приймати рішення, і він розуміє всю абсурдність того, що відбувається. Він намагається уникнути відповідальності за це рішення, умиваючи руки, але так чи інакше віддає Христа на суд розлюченого натовпу.
Так, у цій історії ми бачимо боротьбу людини, яка наділена величезною владою, але раптом розуміє, що нещасний юдей, якого називають Царем, володіє чимось більшим і для нього ще невідомим. Ні, питання не в тому, що Пілат чогось не зрозумів. Швидше, він не захотів приймати ту Істину, з Якою зіткнувся. У якийсь момент він співчував і навіть намагався допомогти, але Істина, Яка була зовсім поруч, тобто Христос, що стояв прямо перед ним, вирушив на голгофський хрест. Одна з християнських традицій каже, що після цих подій Пілат був засланий на острів, де втратив розум і до кінця днів вибігав на озеро, щоб омити свої руки. Йому здавалося, що вони в крові.
Бувають моменти, коли нам потрібно відповідати на це запитання. Можливо, цей момент настав просто зараз, і ми стоїмо перед вибором тієї Правди, яку потрібно прийняти для себе. Ми можемо бути зовсім поруч з Істиною, але зрештою відкласти її вбік, як це зробив Пілат. Але в нас також є можливість побачити Істину в Ісусі Христі й визнати Його Царем свого життя!
