Великдень

Жінки віри

В античному світі суспільство було здебільшого патріархальним. Біблія є античною книгою, тому в ній жінки часто не відіграють ключову роль. Зауважте, часто, а не завжди. Як раз таки в цій історії жінки посідають важливіше місце.

1. У любові немає страху.

Одними з найважчих моментів життя Ісуса Христа були його останні години перед смертю. За цей короткий час Він пережив зраду Юди; зраду учнів, які втекли, побачивши легіон воїнів, що прийшли заарештувати Христа; триразову зраду Петра; несправедливий суд на подвір’ї первосвященника; мученицьку смерть на хресті та багато іншого. Коли нам важко, хочеться підтримки близьких, проте від сильної статі Христос її не отримав. Натомість Біблія говорить про жінок, які були неподалік від хреста, де був розіп’ятий Ісус:

Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому. Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосифа, мати Зеведеєвих синів.
Мт. 27:55, 56

У той час підтримувати Ісуса було небезпечно, але жінки не боялися нічого, бо любили Його. Однак все ж був один учень, який не залишив Христа. Звали його Іоанн. Він і написав наступні слова:

У любові немає страху, але досконала любов проганяє страх, оскільки страх несе страждання; хто ж боїться, той недосконалий у любові.
1 Ін. 4:18

2. Хто відвалить камінь?

Та ж тенденція продовжилася і після смерті Ісуса. Поки учні сиділи в страху за зачиненими дверима будинку, жінки купили все необхідне для поховання тіла і рано вранці в неділю пішли до гробу, де поховали їхнього Господа. Цікаво, що за два дні до цього, жінки бачили як великим каменем привалили гробницю. Однак лише підходячи до місця поховання вони сказали одна одній:

Хто відвалить нам камінь від входу в гробницю?
Мк. 16:3

Чому б не подумати про це раніше? Жіноча неуважність? Можна було спробувати знайти допомогу. Але ні, вони хотіли швидше до Христа, хоча б подбати про Його тіло. Коли ми любимо Бога, то жодні «камені» нам не завадять прийти до Нього. У нас не буде жодних відмовок, щоб прийти до церкви. Ми шукатимемо можливості послужити Богові, а не причини цього не робити. Якщо любимо…

3. Перші свідки воскресіння.

І ось стався великий землетрус, бо Господній ангел, зійшовши з неба, підійшов і відкотив камінь від отвору гробниці та сів на ньому.
Мт. 28:2

Бог зробив те, що було неможливим для цих жінок — відвалив величезний камінь. Але і це ще не вся нагорода за їхню віру. Коли вони заглянули всередину труни, тіла там не виявилося! Ангели нагадали жінкам, що ще за життя Христос говорив про Своє воскресіння. Жінки побігли ділитися цією радісною звісткою з учнями, і дорогою з ними відбувається одна з найважливіших подій у їхньому житті — їх зустрічає живий, воскреслий Христос!

Коли ж вони йшли сповістити Його учнів, ось Ісус зустрів їх, кажучи: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому.
Мт. 28:9

Таким чином, жінки стали першими свідками воскресіння Ісуса Христа.

4. Поклонилися Йому.

У цьому біблійному уривку з’являється ще одна дія, яку вчинили жінки: «поклонилися Йому». Це і є причина, чому жінки ризикували своїми життями, чому нічого не боялися і чому так тягнулися до Ісуса.

Сьогодні Великдень святкує багато хто, але поклоняються Богу одиниці. Під час цього свята в людей домінує ефект папуги, коли говорять «Христос воскрес» і відповідають «Воістину воскрес». І, можливо, саме цими словами Бог судитиме багатьох. Перевірте своє серце. Чи справді ви поклоняєтеся Христу, чи просто знаєте, що потрібно говорити на Великдень?