1. На один рік ближче до пекла.
І, те́рплячи муки в аду́…
Луки 16:23 (пер. Огієнка)
Ніхто з біблійних пророків не говорив про пекло більше, ніж це робив Христос. Пекло – це не просто лякаюча казка, вигадана церквою, щоб страхом мотивувати людей до святого життя. Серце людське настільки зіпсоване, що навіть страх перед вічною мукою не здатний його змінити. Пекло ще більш реальне, ніж стілець, на якому ви сидите. Кожен рік, який ви прожили без Христа, лише наближає вас до пекла. Наступний 2023 рік не принесе нічого хорошого, якщо ви не врятовані Христом від справедливого полум’я Божого гніву. Сьогодні дуже актуальне квартирне питання, але якщо ви не знаєте Христа, якщо не прийняли Його замісну жертву вірою, то вашим останнім місцем проживання буде пекло та вогняне озеро (Об’яв. 20:15)
Людина часто схильна заспокоювати своє сумління добрими справами, щоб не думати про пекло. Саме про це колись писав король пуритан Джонатан Едвардс:
У своїй безпеці людина покладається на саму себе. Вона тішить себе тим, що вже зробила, тим, що вона зараз робить, або ж тим, що збирається зробити. Кожна людина продумує для себе, яким чином уникнути вічних мук, і тішить себе надією, що для себе все чудово вигадала і її план ніколи не підведе.
Джонатан Едвардс “Грішники в руках розгніваного Бога”
Але Писання проголошує:
Людині може шлях здаватися прямим, та зрештою він приведе до смерті.
Приповісті 14:12 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
2. Ще один рік без сенсу.
Є дії, в яких, як ми вважаємо, є сенс, а є безглузді дії. Наявність сенсу або його відсутність визначає те, у що ми віримо. З часом гріх укорінюється. З роками грішник не набирається мудрості, він набирається гріхів. Шотландський богослов П. Т. Форсайт, говорячи про Хрест як центральну точку в Божій справі для грішників, написав:
Якщо ви зміщуєте віру від цього центру, то вбиваєте цвях у труну Церкви. Тоді Церква приречена на смерть, і її смерть – це тільки питання часу. Церква може жити і дихати тільки біля Хреста. Без нього немає ні життя, ні сенсу існування.
Пітер Тейлор Форсайт
Давайте зробимо невелику подорож у стародавній Египет, а саме нам буде цікава історія про єврейский народ.
Хіба ж то так віддячувати Господу, дурний народе, нетямущий? Хіба ж не твій Він Батько, не Творець, Який створив і сформував тебе?
Повт. 32:6 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Мойсей називає перше покоління євреїв, які вийшли з єгипетського рабства, – дурними і безглуздими. Чому? Давайте придивимося уважніше до цього народу, про який написано:”
…покоління уперте й бунтівне, те покоління з неслухняним духом.
Псалом 78:8 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Що було цінним для того покоління євреїв? Чому вони вклонялися? У що вірили? Як взагалі перевірити чому поклоняється людське серце?
Коли ми потрапляємо у важкі обставини, ми звертаємося до наших рятівників. У кожного він свій. У скорботі проявляємося ми справжні. У скорботі ми поклоняємося тому богу, якому поклонялися до неї. Проблеми розкривають наші цінності. Якщо натиснути на тюбик із пастою, то з нього полізе те, що там уже було. Так щодо євреїв? Коли євреї були в пустелі, а це образ тяжких обставин, їхні цінності були на поверхні:
А тепер душа наша в’яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима.
4 книга Мойсея 11:6 (пер. Огієнка)
Євреї не голодували. Хоча це дивно, знаходячись в пустелі, але вони цього не помітили. А на що ж вони звернули увагу? Вони просили м’яса. При чому написано, що “душа наша в’яне” від того, що нема м’яса. Вони вірили, що душу можна нагодувати м’ясом. Це безглуздо, але саме це і робить з нами гріх. Ще мудрий Соломон, який спробував усяку земну радість, написав:
І життя я знена́видів, бо проти́вний мені кожен чин, що під сонцем він чи́ниться, — бо все це марно́та та ло́влення вітру!
Еклесіаста 2:17 (пер. Огієнка)
Шукати сенс (радість) без Бога — це все одно, що ловити вітер. Важко уявити собі більш марне заняття. Про те покоління євреїв ще написано так:
І повставали вони наступного ранку до сходу сонця, й принесли жертви спалення й мирні жертви. Тоді посідав народ їсти й пити, а потім вони почали веселитися.
Вихід 32:6 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Ось їхні цінності і сенс їхнього життя. Вони жили земним, недовговічним, тлінним. У світі вічності це просто не має сенсу. І так ми поступово переходимо до наступної причини не святкувати новий рік без Христа.
3. Чим довше живеш, тим більше втрачаєш.
Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
Луки 11:23 (пер. Огієнка)
Деякі люди намагаються наприкінці календарного року підрахувати скільки ж вони заробили за минулий рік. Роблять цілий аналіз і план зростання бюджету на майбутній рік. Вони називають це фінансовою грамотністю. У Євангелії від Луки Христос описує схожу ситуацію.
І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила. Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?” А потім вирішив: „я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро”. Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”. Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?”
Луки 12:16-20 (Свята Біблія: Сучасною мовою)
Нам здається, що чим довше ми живемо, тим більше в нас часу зібрати скарб. Але якщо ми збираємо без Христа, то ми розкидаємо. Христос закінчує притчу питанням: “Кому дістанеться добро, що ти надбав?” Можливо комусь і дістанеться, але точно не герою цієї історії. Ми нічого не приносимо в цей світ, також ничого не зможемо забрати (1 Тим 6:7), окрім наших справ (Об’яв. 14:13). Але якщо ми не прйняли вірою народження, життя, смерть і воскресіння Христа, його справи, його працю нашого спасіння, то всі наши справи підуть за нами лише на суд перед Великим Білим Престолом (Об’яв. 20:11-15).
